Наш семінар присвячений ветлікарям під час війни.

Рівно два роки тому ворог підступно атакував нашу країну, пролунали перші сирени, сотні вибухів розбудили того ранку мирних українців і наше життя назавжди змінилося. 

Наші колеги, як і мільйони інших українців, поповнили ряди захисників, а також активно розпочали займаютися волонтерством в різних напрямках. Хтось збирає донати на допомогу нашим бійцям, хтось закуповує та приганяє автівки, хтось організовує збори та відвозить передачі на нуль, хтось активно опікується безхатніми тваринами, але більшість тим чи іншим способом займаються приближенням Перемоги. За ці 730 днів ми навчилися з цим жити…

Організовуючи проведення цього семінару, хотілося б висвітлити наших героїв, яких можливо багато, хто знає. Усіх звісно не захватиш, але сьогодні згадаємо багатьох. Це ветлікарі з усіх куточків нашої славної України, які з перших годин війни, протягом цих 17300 важких годин не опускають руки. Це і Одеса, і Дніпро, і Львів, і Харків, І Херсон, і Донецьк. Це невеличкі міста і села, такі як Бородянка, Новомосковськ, Покровськ, Немішаєве, Орлівщина, Павлоград та багато інших. Це Україна.

Дякуючи всім нашим захисникам, ми в змозі сьогодні провести цей семінар і сподіваюся, що ворожі атаки, сирени та перебої з інтернетом незавадять нам провести наший сьогоднішній захід.

Окремо хочу подякувати партнерам нашого семінару, котрі не відмовилися підтримати бонусами наших доповідачів. Це відомі ветеринарні компанії, що підтримують різноманітні заходи під час проведення їх в Україні. Не обійшли увагою і нас. Тож подяки:

Міжнародній компанії з виготовлення кормів супер-преміум якості «Роял Канін» в особі Ольги Халапсіс.

Міжнародній компанії з виготовлення ветеринарних препаратів «Еланко» в особі Юрія Щербаня.

Українському виробнику ветеринарних препаратів з Харкова «ВетСинтез» в особі Ірини Детковської.

Українській компанії з продажу амуніції та засобів захисту тварин «Колар» в особі Олесі Коваль-Чудная.

Українському ветеринарному журналу «ВетТопік» в особі головного редактора Олександра Адамюк. До речі, він постійно надає журнали для поновлення фонду нашої бібліотеки сучасною ветеринарною літературою.

І окрема подяка ГО «Петро та Мазепа» в особі волонтера Зої Шкурко з а надання книг з тактичної допомоги собакам, які в сьогоденні є дуже актуальними в роботі ветеринарного лікаря в умовах війни…

Розпочинаючи підготовку до цього заходу, хотілося приділити увагу багатьом напрямкам, де залучені ветлікарі, і про кожного є багато що розповідати, але зрозумію, що всього відразу не відобразимо, тож доповіді розподілено було на декілька категорій.

Про роботу громадських, волонтерських, ветеринарних організацій під час війни можна говорити годинами, тому було вирішено взяти для висвітлення за приклад роботу, яку проводить Асоціація ветеринарних лікарів дрібних домашніх тварин USAVA. За неї розповідалаКовіка Поліна.

Не змогли ми обійти боком і Павлоградський пошуково-кінологічний центер на чолі з Ларисою Борисенко, котрі проводять зі своїми підопічними неймовірну роботу в пошукових роботах. Розповідала за них їхня землячка, жителька Павлограду, Дубова Тетяна.

Вже 24 місяці наші захисники боронять нашу рідну землю. Серед них є наші колеги. Про них розповіілаСавіцька Діана.  Доповідь «Ветлікарі - наші захисники».

Серед випускників нашого коледжу також багато захисників та тих, хто допомагає їм. Тож розповідь про них об’єднали в окрему доповідь і висвітлила цю тему Булавка Людмила.

Про роботу деяких ветлікарів, з якими були дотичні самі студенти, прийшлось відокремлювати в окремі теми, щоб більш повноцінно розповісти про них та їхню волонтерську роботу. 

Розпочали про Віктора Воротнікова, випускника нашого коледжу, що вже багато років займається гідною справою. Про нього доповідь підготовлена студенткоюЧевичаловою Дариною, яка вже два роки працює разом з ним. 

Не змогли обійти увагою і іноземного колегу з Німеччини Йорга Таннерта, який вже тричі відвідав з гуманітарною місією Україну. Про нього доповідалаПовишева Ангеліна.

Передостанню доповідь про волонтерську роботу організатора цього семінару, зробилаДорошенко Ірина.

Остання тема доповідей найважча, тому не зміг доручити підготовку її студентам, а готував самФедянович Анатолій.

Довго вагався, чи висвітлювати цю тему про тих, кого з нами вже нема і зупинився на думці, що ми ж повинні пам’ятати всіх наших героїв.

Хочеться висловити невимірну в обсязі подяку нашим захисникам та тим, хто віддав за нас життя. Вічна пам’ять героям. 

Дякую доповідачам, партнерам семінару та всім присутнім.

Слава Україні!!!